Уявіть: у новому блокбастері Marvel «Людина-павук: Абсолютно новий день» є сцена, яка триває рівно три секунди. Пітер Паркер у виконанні Тома Голланда заходить у штаб-квартиру «Нових месників» на Брайтон-Біч, а на фоні звучить пісня «Монополія».
Три секунди фонової музики — і водночас ціла історія про війну, ізоляцію та те, що значить бути «своєю серед чужих, чужою серед своїх». Саме ці три секунди українські прокатники вирізали з локальної версії фільму. А автор пісні — Лізавета Гирдимова, більш відома як Монеточка.
Три секунди фонової музики — і водночас ціла історія про війну, ізоляцію та те, що значить бути «своєю серед чужих, чужою серед своїх».
Most users search for something interesting (or useful) and clickable; as soon as some promising candidates are found, users click. If the new page doesn’t meet users’ expectations, the back button is clicked and the search process is continued.
Хто така Монеточка
Лізавета Гирдимова народилася 1 червня 1998 року в Єкатеринбурзі, у родині будівельника та працівниці туристичного бізнесу. Дівчинка з дитинства грала на фортеп’яно, писала вірші, навчалася в спецшколі для обдарованих дітей — типова історія уральського «вундеркінда», яка мала б спокійно рости в системі.
Але в 17 років шкільниця з Єкатеринбурга буквально за одну добу перетворилася на інтернет-зірку під псевдонімом Монеточка. Її пісні в жанрі поп-року з електронними елементами й гострими, іронічними текстами розлетілися мережею ще до того, як вона потрапила на радіо чи телебачення.
До 2022 року вона встигла зібрати концертні зали в Москві та Петербурзі, випустити кілька альбомів і стати однією з найпомітніших молодих голосів російської сцени.
Розрив і вигнання
Усе змінилося з повномасштабним вторгненням Росії в Україну. Монеточка публічно й однозначно засудила війну, виїхала з Росії та оселилася в Литві. Вона виступала на благодійних концертах на підтримку України, співала українські пісні зі сцени за кордоном.
Реакція Росії була послідовною й жорсткою. У січні 2023 року Міністерство юстиції РФ внесло її до реєстру «іноземних агентів». Далі — більше: її оголосили в міжнародний розшук, судили заочно, і суд заочно засудив співачку до року й десяти місяців колонії. Пізніше її ім’я з’явилося і в переліку терористів та екстремістів. Тобто де-факто Монеточка перетворилася на персону нон грата у власній країні — жінку, чиє ім’я в російських медіа тепер обов’язково супроводжується канцелярською приміткою «визнана іноагентом».
Ізгой з обох боків
І ось тут починається найцікавіше — і те, про що варто поговорити чесно, а не лише констатувати факти.
Монеточка опинилася в парадоксальній пастці, яка, здається, стає типовою долею для цілого покоління російських артистів, що публічно виступили проти війни. У Росії вона — зрадниця, іноагент, злочинниця в розшуку. Але й у частині українського суспільства вона так само залишається «росіянкою», чий голос звучить в культурному просторі — попри всі заяви, благодійні концерти й підтримку. Коли лунає її пісня в голлівудському блокбастері, для частини глядачів не має значення її позиція щодо війни — має значення сам факт: звучить російська мова, російське прізвище в титрах, і цього достатньо для обурення.
Це і є суть трагедії такого типу ізгойства: людина втрачає дім не один раз, а двічі. Спершу — фізично, коли доводиться тікати з країни, рятуючись від переслідування. А потім — символічно, коли виявляється, що навіть публічна антивоєнна позиція, гроші на ЗСУ й українські пісні зі сцени не гарантують прийняття в новому просторі. Це не звинувачення в бік української реакції — вона цілком зрозуміла й пояснювана контекстом війни, коли для багатьох людей будь-який дотик до “русского” викликає біль. Але саме в цій напрузі — між зрозумілою недовірою і несправедливістю по відношенню до конкретної людини — і живе історія Монеточки.
Показово, що сама ситуація з вирізаною сценою розколола навіть українську аудиторію. Одні наполягали, що будь-яка згадка про російського виконавця, хай навіть трисекундна, у прокаті недоречна. Інші відповідали, що сцена була знята саме з цією піснею, що це художнє рішення режисера, і що вирізати три секунди з фільму — це формальний жест, який нічого не змінює по суті, а тільки б’є по конкретній людині, яка й так втратила все заради своєї позиції.
Це маленька, майже непомітна історія — три секунди звуку в двогодинному фільмі — але вона напрочуд точно показує, наскільки війна проникає в найдрібніші культурні тканини. Навіть саундтрек супергеройського кіно став полем, де зіштовхуються питання провини, прощення, ідентичності й меж толерантності.
Чому Marvel взагалі обрала цю пісню
За словами очевидців прес-показів, режисер фільму особисто відповів кінокритикині, яка запитувала про вибір саундтреку, що дуже любить цю пісню Монеточки й радий реакції російськомовної аудиторії. Тобто вибір був художнім і особистим — команда Marvel явно не думала про геополітичний контекст такого рівня деталізації, коли монтувала фонову музику для тривсекундного епізоду. А ось глядачі в Україні відреагували миттєво й гостро — і мережа кінотеатрів після хвилі обурення підтвердила: у українській версії цього фрагмента не буде, його прибрали повністю.
Підсумок
Історія Монеточки — це не просто новина про вирізану сцену з блокбастера. Це маленька, але дуже показова ілюстрація того, як виглядає доля людини, яка опинилася між двома вогнями: не своя вдома, недостатньо своя на чужині. І, можливо, саме в цьому — найчесніший портрет того, що війна робить не тільки з територіями, а й із людськими долями та культурним простором навколо них..
